ТЕМА:  «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого»

Мета: закріпити знання про культурну  діяльність Ярослава Мудрого, визначити, які зміни відбулися в Києві за його правління.

Тип уроку: практичне заняття.

Обладнання:  ноутбук, атлас, карта «Київ у ХІ – ХІІІ ст.» , матеріали, які  підготовили учні для практичного заняття та  презентація, підготовлена вчителем.

Учні отримують попередні завдання - підготувати коротку інформацію на одну із тем:

- «Місто Ярослава»

 - Історія створення Софії Київської

- Мозаїки Софії Київської

- Фрески Софії Київської

- Історія створення Золотих воріт

- Сучасний музей «Золоті ворота» в  Києві

- Бібліотека Ярослава Мудрого

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент.

Учитель оголошує учням тему практичного заняття, інформує про заплановані форми роботи.

ІІ. Мотивація знань учнів.

Розповідь вчителя: Сьогодні у нас незвичайний урок. Уявімо собі, що в нас є машина часу і з її допомогою ми можемо перенестися в Київ ХІ ст. Ми з вами на час уроку станемо жителями і гостями цього славного міста.

( Слайд 1) Сучасне місто Київ - столиця України. Місто за європейськими мірками велике та привабливе в туристичному плані. Київ унікальний за своєю географією: місто поділене навпіл однією з найбільших річок Європи - Дніпром. Сьогодні Київ входить до шістки найбільш населених мегаполісів Європи. Його випереджають тільки Москва, Лондон, Санкт-Петербург, Берлін і Мадрид.   Візитною карткою (перлиною) столиці є Софійський собор, збудований Ярославом Мудрим.

Вчитель повідомляє тему уроку.

 «Мозковий штурм»: (Слайд 2)

 Кому належать ці слова: “  Бачите гори оці? На цих горах возсіяє благодать Божа, буде город великий і воздвигне Бог багато церков ”?

Розповідь вчителя: Літописець переказав легенду, відповідно до якої задовго до Кия тут побував апостол Андрій, який сказав ці слова своїм учням.  Отож, лише за часів Ярослава Мудрого тільки у Києві було збудовано 400 церков.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

 Дидактична гра «Перевір себе»: (Слайд 3) 

•      Яке місто було столицею Русі - України ?

•      Ким і коли воно було засноване ?

•       Яка легенда розповідає про заснування Києва?

•       Які ви знаєте пам’ятки архітектури часів князювання Ярослава Мудрого?

ІV. Проведення практичного заняття.

Вчитель повідомляє мету уроку. (Слайд 4)

Очікувані результати:

Після  уроку ви зможете:

Ø показувати на карті місцезнаходження визначних культурних пам’яток Києва часів Ярослава Мудрого;

Ø розпізнавати та описувати визначні історичні пам’ятки, встановлювати хронологічну послідовність їх створення;

Ø  з’ясувати, чому Софійський собор  та Золоті ворота є визначними пам’ятками історії та культури українського народу, складовою світової культурної спадщини;

Ø пояснювати  поняття “ мозаїка ” , “ фреска ”;

Ø  продовжувати розвивати вміння  отримувати знання з різних історичних джерел та вміння уявляти події, які вивчаються;

Ø  формувати  в собі естетичні почуття;

Ø гордитися культурними досягненнями України-Русі.

Вчитель ознайомлює із завданнями учнів. (Слайд 5) 

1.     Уважно перегляньте презентацію та вислухайте  повідомлення учнів.

2.     Спираючись на карту “ Київ у ХІ  - ХІІІ ст. ” , розробіть маршрут екскурсії “ містом Ярослава ”.

3.     Визначте три-чотири найцікавіші зупинки.

4.     Складіть коротку цікаву розповідь про одну із них.

(Слайд 6)  Робота з історичним джерелом:

Літописець про Ярослава як про місторозбудовника. У рік 6545 (1037). Заложив Ярослав город—великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах; кам'яну, Благовіщення святої Богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив (церкву) Благовіщення на воротах, (щоб) давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла. Після цього (він звів) монастир святого Георгія (Побідоносця) і (монастир) святої Орини.

Запитання до документа:

1.     Які архітектурні  пам’ятки споруджено за часів Ярослава Мудрого згідно з історичним джерелом?

2.     Як ви гадаєте, чому князь приділив велику увагу будівництву церков у  Києві? Яка їх роль у культурному житті Русі – України?

Розповідь вчителя: (Слайд 7) Датою заснування Києва вважається 482-й рік. Таким чином, в 2012 році українська столиця відзначила своє 1530-є день народження. Цього року – 1533р.

         Примітно, що в ХІ столітті ( за часів князювання Ярослава Мудрого) площа Києва багаторазово перевищувала площу багатьох провідних європейських міст. Тоді на його території могли вміститися 10 Парижів і цілих 50 Лондонів!

         Тут проживало за різними даними від 50 до 150 тис. осіб. За кількістю населення Київ поступався лише Константинополю.

Повідомлення учня на тему: «Місто Ярослава» :

(Слайд 8) Місто Ярослава, Ярославів город — прийнята в історіографії назва частини давнього Києва, збудована на Старокиївській горі за часів князювання Ярослава Мудрого(1019–1054). Про будівництво міста Ярослава літописи згадують під 1037 роком.

         Місто Ярослава було розташоване на площі понад 60 га, оточене ровом і високим валом довжиною 3,5 км, шириною біля основи 30 м, загальною висотою з дерев'яним частоколом — до 16 м.

         Головною брамою до міста Ярослава були Золоті ворота. В центрі міста Ярослава стояв Софійський собор. Поруч із ним у XI ст. звели монументальні споруди: Ірининський і Георгіївський монастирі, князівський палац тощо. Місто Ярослава межувало з частинами міст Володимира й Ізяслава-Святополка.

Повідомлення учня на тему: «Історія створення Софії Київської» :

(Слайд 9,10)   Софійський собор закладений Ярославом Мудрим на місці перемоги над печенігами. Він зайняв центральне і найвище місце у «місті Ярослава». Особливістю Софійського собору стало те, що його прикрашають

одночасно мозаїки і фрески: за візантійською традицією їх не поєднували в одному храмі.

         Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Увінчаний 13 верхами з банями, покритими свинцевими листами.

Повідомлення учня на тему: «Мозаїки Софії Київської»:

 (Слайд 11,12,13)  Усі мозаїки собору виконані на сяйному золотому фоні, їм притаманні багатство барв, яскравість і насиченість тонів. При всій кольоровій різноманітності мозаїк переважними тонами є синій і сіро-білий у поєднанні з пурпуровим.

         Кожний колір має багато відтінків: синій-21, зелений-34, червоно-рожевий-19, золотий-25 та ін. Це свідчить про високий розвиток у стародавній Русі скловарної справи і техніки виготовлення смальти. Всього палітра мозаїк собору налічує 177 відтінків кольорів. Наразі сучасні майстри, використовуючи методи 11 сторіччя, не в змозі виготовити таку різноманітність кольорів мозаїки.

Робота з термінами та поняттями:

  (Слайд 12)  МОЗАЇКА (фр. mosaique, італ. італ. mosaiko, від лат. musivum, букв. присвячене музам; грец. μοΰσα — муза) — зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів.

 (Слайд 13) На Богоматері пурпурова накидка (Мафорій) із золотими складками, синій хітон і червоні чобітки. З-під пояса звисає біла хусточка, світла пляма якої ніби підкреслює оригінальне кольорове вирішення всієї фігури. Широкий поміст, на якому стоїть Богоматір, має золотистий фон, прикрашений дорогоцінними каменями. У народі Богоматір Софії Київської вважали Захисницею Києва і Русі і називали ще «Нерушимою стіною».

Робота з термінами та поняттями:

(Слайд 14)  ФРЕСКА (від італ. affresco - свіжий) - живопис на сирій штукатурці, одна із технік настінного малярства, протилежна до а секко (розпис по сухому).

Повідомлення учня на тему: «Фрески Софії Київської»:

(Слайди 15, 16,17 ) Фрески, що збереглися в Софійському соборі, датуються ХІ ст. В ХХ столітті, під час реставрації вченими було виявлено, що велика частина фресок ХІ століття збереглася під шаром тиньку та олійних фарб, і, де це було можливо, старі фрески були відкриті.

         Розпис головного храму держави повинен був показати велич Русі, її міжнародне визнання, роль київського князівського дому в політичному житті Європи. Тому в Софії значне місце відведено світським композиціям. На трьох стінах центрального нефу, напроти головного вівтаря, було написано княжий сімейний портрет засновника собору. Портрет традиційно пов'язують з родиною Ярослава Мудрого. На жаль, до нашого часу від цієї фрескової композиції уціліли лише постаті дітей князя на південній і частково на північній стінах. Про решту зображень розповідає малюнок голландського художника Абрагама ван Вестерфельда, який бачив фреску в середині XVII ст.

(Слайд 16) Князь Ярослав Мудрий – фреска.

(Слайд 17)  Скоморохи – фреска.

Повідомлення учня на тему: «Золоті ворота»:

(Слайд 18)  Золоті ворота - головний парадний в’їзд до Києва. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі (Царгороді). Про їх будівництво, водночас із Софійським собором, згадується в літописі під 1037 роком.

Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він… потім церкву на Золотих воротах, кам'яну, Благовіщення святої Богородиці

Таким чином через ці ворота до міста мали приходити «благі вісті».

Із записів мандрівників 16 – 17 століть та малюнків А. ван Вестерфельда (1651) відомо, що вже тоді Золоті ворота були напівзруйнованими. Реконструкція, що її закінчено 1982 року (реставратори — Є. Лопушинська, М. Холостенко, С. Висоцький), відтворює Золоті ворота у такому вигляді: основна частина — це вежа із зубцями заввишки 14 метрів; із зовнішнього фасаду вежа має додатковий виступ — «малу вежу»; проїзд воріт перекривається з одного боку підйомними дерев’яними воротами, обкутими металом, з другого — стулками воріт, виконаними за зразком стародавніх воріт, що збереглися в пам’ятках Новгорода й Суздаля.

Повідомлення учня на тему: «Сучасний музей «Золоті ворота» в  Києві»:

 (Слайд 19) У сучасному Києві діє музей «Золоті ворота». Усередині реконструйованої споруди розташовані залишки стін воріт, тут добре видно бокові стіни проїзду, що примикали в давнину до валу.

        Надбрамну церкву відтворено у вигляді тринавного чотиристовпного однобанного храму. В архітектурному декорі фасадів використано орнаменти з цегли, властиві для давньоруських будівель того періоду. Підлогу храму прикрашено мозаїкою, малюнок якої виконано за мотивами стародавньої підлоги Софії Київської.

У 1997 р. біля Золотих воріт відкрили пам’ятник Ярославу Мудрому. Скульптор В.Чепелик виконав цей пам’ятник за проектом видатного українського скульптора кінорежисера і драматурга І.Кавалерідзе.

Розповідь вчителя: (Слайд 20) Георгіївська церква. Храм було споруджено Ярославом Мудрим 1037 року.  Відомо що Георгій – хрещене ім’я князя Ярослава.  Літопис про цю подію пише так: "У рік 6545 (1037)...[він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини".

    Ця церква була зруйнована під час монголо-татарської навали на Київ 1240 року.  Храм багато століть лежав у руїнах, аж поки 1674 року на давніх фундаментах з благословіння Лазаря Барановича було споруджено дерев'яну Георгіївську церкву.  Знаходилася на сходженні вулиці Золотоворітської та Георгіївського провулка. 1934 року церкву, як і багато інших київських храмів, було знищено.

Розповідь вчителя: (Слайд 21) Ірининський монастир у місті Ярослава було засновано у 1030-х роках одночасно із Георгіївським храмом. Названо монастир та головний храм було на честь небесної покровительки дружини Ярослава Мудрого Інгігерди (у хрещенні Ірини)- Святої Ірини. Це був досить великий багатобаневий храм у візантійському стилі.

 Повідомлення учня на тему: «Бібліотека Ярослава Мудрого»:

 (Слайд 22) Доля бібліотеки князя Ярослава Мудрого і сьогодні залишається однією з нерозгаданих таємниць історії. Досі її не знайдено. Деякі вчені вважають, що вона збереглася в Софійському Соборі й загинула під час штурму монголами Києва в 1240 році. Проте залишається незрозумілим, чому тоді вцілів сам собор. Історики – аматори та журналісти висували версії, що бібліотека начебто замурована в підземеллях Межигірського монастиря на околицях Києва. Проте підтверджень цього припущення немає. Сучасний український історик М.Котляр припускає, що після смерті князя його книжкове зібрання було поділене між найбільшими церковними і монастирськими бібліотеками Києва.  Проте і досі залишаються ті, що не втрачають надію відшукати бібліотеку Ярослава Мудрого.

V. Закріплення набутих знань

Експрес - опитування:  Уявіть, що у бібліотеці ви зустріли Ярослава Мудрого. Він хоче поставити вам кілька запитань. (Слайд 23)

КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ ЗАПИТУЄ:

·        Які архітектурні пам’ятки прикрашали  моє місто –  “  місто Ярослава ”?

·        Яка історія створення Софійського собору?

·         Який зовнішній вигляд має ця споруда?

·         Які види живопису прикрашають внутрішні інтер’єри? 

·         Чим відрізняється технологія виготовлення фресок і мозаїк?

·         Хто така Оранта і як її зображено в соборі?

·         Які твори мозаїчного і фрескового живопису Софії  Київської ви запам’ятали?

Учні виконують практичне  завдання…(Слайд 24)

VІ. Підсумки уроку.

ü Учитель пропонує учням висловити свою думку про те, яких висновків за темою заняття  вони дійшли.

ü Учитель оцінює роботу учнів, оголошує оцінки за урок.

VІІ. Домашнє завдання. (Слайд 25)

1.      Виготовити буклет   “ Місто Ярослава  - складова світової культурної спадщини ”

2.     Підготуватися до тематичного оцінювання.

Повторити §7-10  (за підручником Власова)