Чому мова є джерелом  знань про минуле.

                         (урок історії  України в 5 класі)

Мета:   З’ясувати   значення мови як джерела знань про минуле на основі                        аналізу окремих слів та пам’яток фольклору. Вчити учнів коментувати текст підручника і складати запитання до нього, аналізувати мову та   фольклор, як історичні джерела. Розвивати навички роботи з підручником . Виховувати любов до рідної мови, розуміння того, що справжнім творцем історії є народ.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: презентація «Мова-джерело знань про минуле», фізична карта України

 Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

- розповідати про те, як історики довідуються про минулі часи,аналізуючи певні слова та пам’ятки фольклору;

- аналізувати мову та фольклор як історичне джерело;

- обгрунтовувати свої думки прикладами;

- коментувати тексти підручника під час читання і складати запитання до нього;

- наводити приклади історичних пам’яток, писемних джерел, слів,прислів’їв,казок про минуле,з яких можна довідатися про давні часи;

- пояснювати поняття: історизм,фольклор.

Хід уроку

І. Вступна частина. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Перевірка домашнього завдання

Учні працюють з тестовими завданнями. Вчитель оцінює знання учнів за темою: «Чому писемні джерела важливі для вивчення історії».

Тестові завдання:

1.  Доповніть твердження своїм прикладом. Писемним історичним джерелом є приміром листи,спогади…

__________________________________________________________________

Запишіть у клітинках пояснення про яке йдеться:

Записи найважливіших подій з року в рік, «з літа в літо,» як казали в давнину:

3-4. Доповніть речення.

Першим літописом,що дійшов  до нас є…

_________________________________________________________________

Створено його на початку 12 століття, а розповідає він про події від 860 до 111р.

Обчисліть події скількох років висвітлює цей літопис.

________________________________________________________________

5. Запишіть у клітинках ім’я автора цього літопису

6. Заповніть пропуски

1111р. належить до _______ половини ___________ століття.

7. Закресліть « зайві»  слова ,складіть речення.

Самійло Величко,  діяння князів, 1648-1700, доба козацтва.

8. Впишіть у клітинки назву установи, де зберігають документи минулих років

ІІІ. Організація навчальної діяльності учнів по вивченню нового матеріалу.

План уроку (план пояснення нового матеріалу)

1.  Які свідчення минулого можна знайти у мові.

2. Що повідомляє про минуле усна народна творчість.

3. Як можна дізнатися про минуле з пам’яток усної народної творчості.

Вчитель    

Вчитель ставить перед класом проблемне питання: Чим один народ відрізняється від іншого?

Учні наводять різні ознаки: мова, територія проживання, колір шкіри, риси обличчя, звичаї, спосіб господарювання тощо. Вчитель підводить учнів до розуміння того, що визначальною рисою кожного народу є його мова.

Учень декламує наперед підготовлений вірш

                        

                   Пісня про рідне слово

Рідне слово, назавжди нам надане,

В спадщину йде від батьків і дідів,

В нім всім народом, як золото, надбана

Вічна любов до майбутніх синів

І Батьківщина з нього ж починається,-

З рідного слова джерельцем бринить!

І слова рідного хто відцурається,

Той Батьківщину не зможе любить.

Ріднеє слово , в сторіччях не зменшене,

Сил і натхнення в тобі джерело!

Все ми ще зробимо, все ми ще звершимо,

Щоб ти над нами, як сонце зійшло!

Вчитель

В південних степах України  у VII-II ст. до н.е. проживали войовничі племена скіфів, яких пізніше витіснили сармати. Ці кочові племена створили високу культуру. Їхні швидкі і грізні армії наводили жах на сусідні народи. Після них залишилось багато пам’яток: високі кургани, золота пектораль, численні скарби. Один з сучасників так описував сарматів: « Вони високі на зріст, вродливі й світловолосі, лють в їхніх очах вселяє жах.» Де ж поділися ці могутні народи?...

    На шляхах історії вони загубили своє головне багатство - свою мову. Воюючи , захоплюючи нові території, зазнаючи поразок і спілкуючись з іншими народами, вони перейняли їхню мову, їхні звичаї і традиції; асимілювалися, розчинилися серед своїх сусідів, в тому числі серед наших пращурів - русичів. І мабуть, в крові українців є частинка генетичного коду могутніх кочівників , яка визначила такі риси українського народу, як мужність, прагнення до свободи.

Вчитель

Сьогодні на уроці ми дізнаємось, чому мова є джерелом знань про минуле.

Вчитель пропонує п’ятикласникам прочитати вміщення на початку 7 повідомлення про ескімосів, у мові яких є понад десяток слів на позначення снігу , і про те, що у народів екваторіальної Африки немає слів, що позначають поняття «сніг». Як ви вважаєте з чим це пов’язано ?

Коментоване читання ланцюжком пункту 1 « Які свідчення минулого можна знайти у мові»

Бесіда

1. Як називають вчених, які цікавляться походженням слів?

2. Які припущення висувають вчені щодо походження слів  «хліб» ,«хата» ?

3. Чому мова не є застиглою?

4. Які слова з’явилися після польоту Юрія Гагаріна?

5.Які слова стали новими для ваших бабусь  і дідусів ?

Вчитель

Завдання 7 сторінка 48

Прочитайте наведені у схемі  іншомовні слова. Як ви вважаєте, за яких обставин в минулому кожне із них могло закріпитися  в українській мові ?

Обговоріть, про що свідчить наявність у нашій мові такої великої кількості іншомовних слів. Це завдання виконати допоможе вам презентація.

      Перегляд  презентації

Клас, конституція

(латинська)

Футбол, дизайн,

(англійська)                                                                               Соло, тріо, акорд

                                                                                                            (італійська)

Брама, скарга

    (польська)                                                                

                                          слова, які прийшли

                                         в українську мову з                           Бутерброд,  магазин                                                                                        магазин

                                          мов інших народів                             (німецька)

                                                                                                 

 

Пальто, пюре

 (французька)                                                                 Музей, метеор

                                                                                             (грецька)

                                           Кавун, базар

                                                 (турецька)

Вчитель

В українській мові є слова, які тісно пов’язані з певними історичними подіями, наприклад,

Князь, полюддя, данина-з історією Київської Русі;

Козак, січ, курінь, отаман - з історією козацтва;

Радянський союз, п’ятирічка, колгосп, комсомолець -  з історією Радянської України.

      Ці слова пов’язані з історією, тому їх називають історизмами. Знання історизмів допомагає зрозуміти старовинні літописи, твори письменників, відтворити життя попередніх поколінь.

Учні записують в зошити визначення терміну «історизм.»

Завдання

     В літературних творах знайдіть історизми. Звернемося до поезії

Т.Г. Шевченка, який у своїх творах описував життя українців,героїчну боротьбу народу з поневолювачами.

1) «Неначе степом чумаки

У осени верству проходять»

                                      2) «Візьміть мої гетьманські

                                             клейноди , панове,

                                            Та однесіть москалеві»

3) «На верствовім шляху в полі

Корчма під вербою

Стоїть собі в холодку»

                                             (Т.Г. Шевченко)

Вчитель

Звернемось до завдання на початку параграфа7: «Читаючи тексти, знайдіть речення, що підтверджують вислів німецького мовознавця ХІХст. Якоба Гріма мова є також наша історія»

Учні доводять свою думку, використовуючи формулювання «Я вважаю, що … , тому що …»

Вчитель пропонує учням розглянути  питання 2  плану уроку «Що повідомляє про минуле усна народна творчість»

Учні дають відповідь на поставлене в підручнику завдання: «Які види усної народної творчості слугують історичними джерелами» ?

-Наведіть приклади;

- у підручнику(с.49) знайдіть визначення терміну «фольклор»;

 Коментоване читання абзацу 1п 2 (ст.49)

1) Як у наведених прикладах відбивається життя наших предків?

Завдання

Вчитель пропонує учням звернутись до книжкової виставки на якій розміщено декілька різновидів фольклорних творів, пояснити чим може бути корисна кожна з книжок.

Самостійна робота з підручником

Завдання:

 1) Чому українські історики  досліджують народні думи, пісні, тощо.

 2) Чому сюжети казок у різних народів схожі?Наведіть приклади.

3) Як можна дізнатися про минуле з пам’яток усної народної творчості.

Вчитель:

А зараз ми станемо справжніми істориками – дослідниками. Уявіть що ви працюєте в літературно меморіальному музеї, вам за пропонується  дослідити щойно знайдені твори усної народної творчості. Цю роботу виконують три групи молодих вчених (вчитель поділяє клас на три групи) і пропонує їм обрати одну з трьох пам’яток усної народної творчості.

1)    Уривок з історичної пісні «Розмова Дніпра з Дунаєм»

2)    «Українські прислів’я»

3)    Уривок з обрядової пісні

Щоб ви могли добре це завдання виконати, звернемося до пам’ятки «Як працювати з пам’яткою фольклору - історичним джерелом»

Вчитель перевіряє завдання, обов’язково вислуховує послідовно всі групи.

VI.Закріплення знань і вмінь

Проводиться за запитаннями і відповідями, що подані наприкінці:

1.     З якою метою досліджують мову як історичне джерело ?

2.     Звідки в українській мові іншомовні слова?

3.     Що таке фольклор?

4.     Якими прикладами можна підтвердити, що казки, прислів’я та пісні є історичним джерелом.

V. Домашнє завдання

   Вчитель коментує домашнє завдання. Опрацювати теоретичний матеріал параграфа 7.