Тема уроку: Країни Центральної та Східної Європи. Встановлення радянського домінування в країнах Центральної та Східної Європи. Революції  1989 –1990 рр.

Знати :

•Суть основних періодів в розвитку країн Східної Європи в 1940-1980-і рр..;

•Механізм приходу до влади комуністичних партій;

•Основні поняття та дати.

Уміти :

•Показати на карті держави Центральної та Східної Європи;

•Охарактеризувати політичний устрій;

•Охарактеризувати соціально-політичні перетворення і прослідкувати їх наслідки;

•Установити причини, загальні риси і розбіжності революцій 1989-1990 рр.

Терміни : сталінська модель соціалізму, тоталітарний режим, світова соціалістична система, «соцтабір», внутрішня нестабільність, РЕВ, ОВД.

Дати: 14 травня 1955, 5-8 січня 1949, 1989-1990.

Тип уроку : вивчення нових знань.

Обладнання : карта Європи, підручник,  наочний посібник: Гісем.О., Мартинюк.О. «Всесвітня історія».

Структура уроку.

1.Організаційний момент.

2.Мотивація навчальної діяльності

•Актуалізація опорних знань учнів.

1.Вивчення нового матеріалу.

2.Встановлення комуністичних режимів.

3.Соціально-економічні перетворення.

4.Наростання внутрішньої нестабільності.

5.Передумови революцій, їх характер. Наслідки революцій 1989-1990 рр. 1.Закріплення вивченого матеріалу.

Проблема уроку : «Чи можна було уникнути революцій 1989-1990 рр. і розпаду світової соціалістичної системи?»

Хід уроку

Вступне слово вчителя :

Ми починаємо вивчати нову тему «Країни Центральної та Східної Європи». Тема цього уроку дуже важлива, бо саме сьогодні ми визначимо, вивчимо структуру та загальні риси розвитку цих країн в 2 пол. ХХ ст. Якщо ви будете уважні сьогодні, вам набагато простіше вивчати окремо взяті країни на наступних уроках.

І, нарешті, якщо ви розберете основні питання теми, то зможете орієнтуватися в економічних, політичних, соціальних процесах, які відбувалися в Європі, а, значить краще оцінити сучасну міжнародну обстановку.

 Актуалізація опорних знань:

•Назвіть основні риси тоталітарного режиму;

•Охарактеризуйте міжнародну обстановку після ІІ світової війни;

•Що таке «холодна війна»?Які її наслідки для Європи?

•Суть теорії «світової революції».

В результаті учні приходять до висновку, що після ІІ світової війни ситуація в Європі змінилася, внаслідок «холодної війни» країни розділилися на два табори.

Учні з допомогою вчителя визначають роль СРСР:

•надання допомоги;

•використання країн Східної Європи для збуту своїх товарів.

В 1949р. створена міжнародна організація по економічному співробітництву соціалістичних країн – РЕВ.

Робота в парах.

Учні отримують завдання опрацювати текст та дати відповідь на запитання.

«Кажуть, що Сталін на затвердженні РЕВ сказав:»Давайте вивернемо кишені і подивимося, що у нас є та об’єднаємо це», на що Захід охрестив РЕВ «акціонерним об’єднанням жебраків».

•В чому, на Ваш погляд, полягають головні причини об’єднання?

•Які цілі такої інтеграції?

•Це, на ваш думку, економічний чи політичний крок?

Учні  опрацьовують текст підручника, що стосується створення ОВД.

Робота з документом.

Варшавський договір (витяг).

Стаття 1.Сторони, що домовляються, зобов’язуються у відповідності з Статутом ООН утримуватися у своїх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування і вирішувати свої міжнародні суперечності мирними засобами…

Стаття 3.Сторони, що домовляються, будуть консультуватися між собою з усіх важливих міжнародних питань, що зачіпають їх спільні інтереси…

Вони будуть невідкладно консультуватися між собою всякий раз, коли…виникає загроза збройного нападу …. в інтересах забезпечення спільної оборони…

Стаття 4.У разі збройного нападу в Європі на одну або кілька держав-учасниць…учасник договору… надасть державам, що потерпіли від нападу негайну допомогу індивідуально та за згодою з іншими державами-учасницями, всілякими засобами…, включаючи застосування збройної сили.»

Запитання до документу:

•З якою метою було створено ОВД?

•Чи були в учасників інші мотиви для його підписання?

•На Вашу думку до яких результатів привело створення ОВД?

Розповідь вчителя.

Якщо зразу після війни в країнах Центральної та Східної Європи відбувається пожвавлення економіки , то вже в кінці 50-х рр. виникають перші труднощі та негативні явища

В результаті відбуваються соціальні та політичні кризи в Польщі, Угорщині, НДР, Чехословаччині.

•Якою була реакція СРСР?

•Чи були проведені радикальні реформи та усунені головні причини криз?

Учні дають відповіді на основі вивченого матеріалу з попередніх тем та приходять до висновку , що в 70-80 рр. відбувається наростання нестабільності, особливо в зв’язку з новим етапом НТР. Окремо слід звернути увагу учнів на роль «перебудови» та зміни зовнішньополітичного курсу СРСР.

Учні визначають передумови революцій та користуючись підручником заповнюють перші три колонки таблиці, а інші будуть заповнені в ході вивчення окремих країн на наступних уроках.

Передумови революцій Характер Спільні риси Країна Форми, методи, особливості революцій

В результаті змінюється розстановка сил в світі:

•ліквідація «соціалістичного табору»

•кінець «холодної війни».

Вирішення проблемного питання. Очікувані відповіді можуть бути такими:

•Розпад соціалістичної системи був закономірним, конкуренція та боротьба за виживання – це нормальні явища. А планова економіка, яка була створена «штучно» не змогла конкурувати з ринковою.

•Важливу роль зіграла зміна зовнішньополітичного курсу СРСР. Хоча й в СРСР теж відбувалися схожі процеси та склалася кризова ситуація.

•Навіть якщо «перебудови в СРСР не було», революції все рівно відбулися, бо були в наявності всі об’єктивні причини для цього.

Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника ,  скласти розгорнутий план до теми «Етапи кризи соціалістичної системи в країнах Центральної та Східної Європи».

Пётр Порошенко рассказал, как «вернёт» Крым и Донбасс

Президент Украины Пётр Порошенко заявил, что не намерен «разбрасываться украинскими землями» в Донбассе. По его словам, некоторые политические силы предложили Украине «отгородиться» от Донбасса.

«Одни лидеры политических сил отметили, что мы должны построить стену и отгородиться от тех территорий, отдать часть Донецкой и Луганской областей, часть суверенной территории врагу. Для меня позиция разбрасывания украинскими землями неприемлема. Наоборот, мы должны объединиться и бороться за возвращение Украины в Донбасс так же, как и принимать все меры для возвращения Крыма», — цитирует украинского президента РИА Новости.

Присвоєні безстроково педагогічні звання підтверджуватимуться в 2015-2016 навчальному році

МОНмолодьспорту України надано роз'яснення щодо підтвердження педагогічних звань, присвоєних педагогічним працівникам під час атестації у 2010-2011 навчальному році безстроково, під час чергової атестації у 2015/2016 навчальному році, оскільки з 23 січня 2012 року норму Типового положення про атестацію педагогічних працівників про безстрокове їх присвоєння змінено.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 22.02.2012 р. N 2/1-13-430

Щодо надання роз'яснення з питань атестації

Департаментом загальної середньої та дошкільної освіти розглянуто <...> звернення про надання роз'яснення з питань атестації.

У зв'язку із внесенням змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 р. N 930 (далі - Типове положення), всі працівники, які мають педагогічні звання, повинні під час чергової атестації також атестуватися на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням. Атестація на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню здійснюється, як правило, не рідше одного разу на п'ять років.

У поточному навчальному році всі включені до списку осіб для проходження чергової атестації працівники, які мають педагогічні звання, повинні також атестуватися на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням. Складати окремі списки працівників, які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, не потрібно.

Слід зауважити, що Типове положення не передбачає подання педагогічним працівником до атестаційної комісії заяв про присвоєння педагогічного звання. Не потрібно також подавати заяву про атестацію на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню. Присвоєння педагогічних звань здійснюється лише за поданням керівника або педагогічної ради навчального закладу. Для атестації на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню достатньо включити працівника до списку осіб для проходження чергової атестації.

Педагогічні працівники, які атестувалися у 2010/2011 навчальному році і яким за результатами атестації було встановлено, що педагогічні звання присвоєні безстроково, під час чергової атестації у 2015/2016 навчальному році мають також атестуватися на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, оскільки з 23 січня 2012 року норму щодо безстрокового присвоєння педагогічних звань змінено.

Вимога про обов'язкову підготовку власних методичних розробок педагогічними працівниками, які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, Типовим положенням не передбачена. Тобто атестаційною комісією при атестації вчителя, який має педагогічне звання "учитель-методист" і в міжатестаційний період не підготував нових методичних розробок, може бути прийнято рішення про його відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, якщо він продовжує здійснювати науково-методичну і науково-дослідну діяльність, але не запровадив нових методичних розробок, які були б схвалені науково-методичними установами.

Заступник директора Департаменту, начальник відділу А. Марченко

                                      

       Всесвітня історія. 10 клас

Тема. Німеччина в  20-30-х роках ХХ століття.  .

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами проблемного викладу матеріалу.

Мета:

 через аналіз наслідків Першої світової війни для Німеччини підвести учнів до розуміння якісних змін, що відбувалися в цій країні протягом 20-30-х рр.;

  охарактеризувати події в Німеччині в 20 – 30-х роках ХХ століття, розкрити основні тенденції розвитку країни;

 показати процес становлення і розвитку Веймарської республіки;

 показати процес становлення нацистської диктатури, охарактеризувати нацистський режим;  

          розвивати мислення, пам’ять, творчі здібності; пояснювати,         аналізувати й систематизувати історичний матеріал;

вдосконалювати вміння користуватись науковою термінологією; суспільно – політичні явища (фашизм) розглядати в розвитку (його еволюція);

складати політичний портрет (на прикладі портрету А Гітлера), вияснити, що вплинуло на формування його, як диктатора;

формувати навички працювати в групах;

на прикладі злочинної суті німецького фашизму показати небезпеку приходу до влади крайньо правих сил у кризових умовах.

        

Обладнання: стінна карта «Перша світова війна», атлас, ілюстративний матеріал, презентація уроку в Microsoft PowerPoint, ілюстративний матеріал: копії політичних плакатів художників 30 -х років.

Основні поняття і терміни: Листопадова революція, Рада народних уповноважених, група «Спартак», Веймарська республіка, НСДАП, нацизм, «пивний путч».

Основні дати: 3 листопада 1918 року – початок революції в Німеччині; 9 листопада 1918 року  - повалення монархії та проголошення республіки; січень 1919 року –збройний виступ комуністів у Берліні; 1919 – 1933 роки – Веймарська республіка; квітень – травень 1919 р. – Баварська радянська республіка; 1923 р. – заколот нацистів у Баварії; «пивний путч»; 1933 р. – прихід нацистів до влади в Німеччині.

 Епіграф уроку.

Чаще всего побеждает тот, кого не принимали всерьез

Э.Роттердамский

Хід уроку

Вступне слово вчителя.

У найдраматичніші періоди своєї історії людство намагалося знайти єдино правильний вихід із ситуації, що склалася.

ХХ століття принесло людям чимало страждань і розчарувань: революції, війни економічні кризи, хаос. В причинах такого стану речей звинувачували демократію. Саме в ній вбачали корінь зла, і схилялися до думки, що лише сильна влада може забезпечити їм сите життя. Саме в ХХ столітті з'явився фашизм. Зло, принесене ним на Землю і дотепер пам'ятають в усіх країнах світу.  

І. Організаційний момент

Учням повідомляється структура уроку. Вони працюють по групах. Їх три, кожна розв'язуватиме окрему проблему уроку, інші по підсумках виступу представника однієї групи доповнюють його розповідь. Проблемні питання знаходяться на столах кожної групи.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель називає тему уроку (слайд №1 презентації до уроку). В ході фронтального опитування учні мають згадати навчальний матеріал, отриманий ними раніше.

 - Коли закінчилася І Світова війна?

          - Які, на ваш погляд, умови Версальського договору принизили становище Німеччини, як великої держави?

 - Які настрої були в Німеччині перед І світовою війною? Як вплинули на них умови Версальського договору?

- Як вплинула Версальська система на міжнародне становище Німеччини?

- Якою була позиція США і Великобританії, з одного боку, і Франції, з іншого, щодо майбутнього Німеччини?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

                Вчитель повідомляє мету уроку (слайд №2 презентації до уроку)  і говорить, що сьогодні на уроці продовжуватиметься вивчатися тема «Провідні держави світу в 20-30-х роках ХХ століття».Наголошу, що хоча фашизм і зародився в Італії, але крайніх форм він досяг саме в Німеччині. Жахливі події, що пережила Європа, можуть повторитися і, щоб запобігти цьому, треба знати історію.

Сьогодні ми працюватимемо над такими проблемними питаннями (слайд №3 презентації до уроку):

Питання №1

Чи стали наслідки Першої світової війни основною з причин приходу до влади крайньо правих сил? Наведіть аргументи.

Питання №2

Доведіть, що приходу фашистів до влади можна було запобігти.

Питання №3

Які складові вплинули на формування особи Гітлера як політика – диктатора?

План уроку (слайд №4 презентації до уроку)

1. Листопадова революція 1918 року.

2. Веймарська республіка.

3. Встановлення нацистської диктатури.

4. Адольф Гітлер: формування політика-диктатора.

5. Внутрішня політика нацистського режиму.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Отже, ми згадали, як вплинули на Німеччину умови Версальського договору. Тепер в ході пояснення нового матеріалу групи розв’язують проблемне питання №1. Доповідатиме перша група, інші доповнюватимуть.

Розповідь вчителя

Питання уроку №1. Листопадова революція 1918 року.

Уже в 1918 році Німеччина вичерпала всі резерви для продовження війни:

 - близько 2 млн. загиблих, 4, 5 млн.  – поранених;

 - величезні матеріальні збитки, епідемії, голод.

          Німецькі панівні кола не очікували на революційні події, що призведуть до знищення німецької імперської монархії.

18.07.18р. Антанта почала потужний контрнаступ роти німецького війська. 14.08.18р.  начальник Генштабу Гінденбург заявив імператору Вільгельму ІІ, що необхідно закінчити війну дипломатичними методами, поки ще німецькі війська знаходяться на території противника. До того ж почали виходити з війни союзники Німеччини: вересень – Болгарія, жовтень – Туреччина, листопад  - Австро – Угорщина.

03.10.18р. канцлером імператор призначив ліберала Макса Баденського, що звернувся до Вільсона про перемир¢я.

Причини Листопадової революції (слайд №5 презентації до уроку):

1. Поразка Німеччини у І Світовій війні  та зволікання з її припиненням (Основна причина революції).

2. Нездатність влади вирішити основні проблеми (відсутність демократії, не вирішення аграрного питання – юнкерське землеволодіння).

Основні події революції:

 1. Початок революції.

03.11.18р. почалося повстання в порту Кіль. Моряки повстали проти спроби кинути флот в останній бій, щоб добитися вигідних умов перемир¢я. Тут була заснована перша в історії Німеччини рада. Повстання моряків підтримали в інших регіонах Німеччини.

2. Повстання в Берліні. (слайд №6 презентації до уроку)

9 листопада 1918 року повстання спалахнуло в Берліні. Імператор Вільгельм ІІ утік до Нідерландів. Цього ж дня Макс Баденський передав владу соціал – демократові Фрідріху Еберту та оголосив про зречення імператора. Німеччина – республіка (слайд №7 презентації до уроку).

3. Формування уряду.

10.11.18р. Берлінською радою було сформовано новий уряд – Раду народних уповноважених з двох партій (СДПН та КПН (група «Спартак»), серед яких відбувся розкол щодо питання про владу.

Розкол щодо питання про владу
Рада народних уповноважених (РНУ)	Берлінська рада
СДПН (Ф.Еберт)	група “Спартак” – КПН(К.Лібкнехт, Р.Люксембург)
установчі збори	соціалістичне повстання

 Питання до класу: чи можна цю подію назвати революцією? В якій країні події розвивалися так само?

З грудня 1918р. почала активно діяти група «Спартак» на чолі з К. Лібкнехтом і Р. Люксембург, яка перетворилася на КПН. Вони виступали за владу рад і соціалістичне повстання. І Всенімецький з’їзд Рад відкинув гасло «Вся влада – Радам!», тоді комуністи вдалися до організації повстання.

4. 15-го січня 1919р. збройне повстання КПН.

          Вони хотіли встановити контроль над Берліном та іншими містами Німеччини. Ф. Еберт дав наказ розгромити повстання. Революційних діячів К. Лібкнехта і Р. Люксембург було вбито, порядок відновлено. Ф. Еберт виправдовувався, що в нього не було вибору: якби допустили комуністів, країну було б негайно окуповано Англією і Францією.

Спроба встановити радянську владу була в квітні 1919р. в Баварії (Баварська радянська республіка), вона – закінчилася поразкою.  

Питання до класу: чому  в Німеччині не вдалося встановити радянську владу?

19.01.1919р. відбулися вибори до Установчих зборів. Комуністи бойкотували. Перемогли лівоцентристи та праві.       

5. 6-го лютого 1919р. – Установчі збори в м. Веймарі.

06.02.1919р. у м.Веймарі відкрилися Установчі збори. Президентом було обрано Ф.Еберта, головою уряду – Ф.Шейнеманна. В липні було прийнято Конституцію.

Наслідки Листопадової революції (слайд №8 презентації до уроку)

1. Повалення монархії.

2. Проголошення Німеччини республікою.

3. Вихід Німеччини із війни.

4. Прийняття Конституції.

(слайд №9 презентації до уроку)

Питання уроку №2. Веймарська республіка.

Учні працюють самостійно з підручником Полянський П.Б. Всесвітня історія: підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академ. Рівень / К.: Генеза, 2010, прочитати с.193 «Політичний устрій Німеччини за Веймарською конституцією» та с.194 «Основні права і свободи німецьких громадян за Веймарською конституцією» та відповісти на запитання.

Питання до класу: доведіть, що Веймарська конституція мала демократичний характер?

В чому ви вбачаєте слабкі сторони Веймарської конституції?

Демократичний характер:

1) республіка;

2) пропорційна виборча система (яка практично унеможливлювала здобуття абсолютної більшості місць у парламенті однією партією, тому у рейхстазі утворювалися коаліції);

3) парламент з двох палат: рейхсрат (від земель), рейхстаг (на загальних виборах);

4) елементи федералізму: землі зі своїми ландтагами;

5) недоторканість приватної власності;

6) демократичні права і свободи.

Слабкі сторони Веймарської конституції:

1) президент одержав надзвичайно широкі права (це було одночасно і позитивним і негативним моментом).

Вчитель.

Незважаючи на демократичні успіхи соціально – економічне становище після версальської Німеччини було складним:

а) політична криза

- слабкість коаліційних урядів (за14 років змінилося 15 урядів).

б) економічні проблеми

- втрата вугільних басейнів Саару;

- нестача продовольства;

- бюджетний дефіцит ®інфляція (в 1921 році уряд надрукував велику кількість грошей для виплати репарацій);

- неспроможність платити репарації (учні згадують динаміку по зміні виплати репарацій);

- нестача продовольства.

Проблема: запровадження демократії + економічні проблеми

ß

грунт для встановлення диктатури

Веймарська республіка так і не отримала стабільної політичної підтримки. Із кожним роком зростала популярність тих сил, які були її противниками. Більшість німців вважали, що республіка була породженням поразки у війні, нав’язана, не мала глибоких коренів у німецькому суспільстві.

Проблеми Веймарської республіки (1919 – 1933рр.)

(слайд №10 презентації до уроку)

1. Березень 1920р. – спроба державного перевороту (путч чорного рейхсверу: спроба захопити владу в Берліні під керівництвом юнкера Каппа і генерала Людендорфа).

 2. Листопад 1923р. – “пивний путч”.

У листопаді 1923 року республіку спіткало нове випробування: лідер нацистів А.Гітлер за підтримки впливових осіб з армії, зокрема генерала  Людендорфа, підняв заколот у Мюнхені, названий «пивним путчем». Поліція і армія швидко взяли ситуацію під контроль. Лідери заколоту були заарештовані і ув’язнені.

Питання до класу: популярність фашистської партії пала, як ви думаєте чому?

В 1925 році помирає Еберт і президентом Веймарської республіки стає Гінденбург.

По закінченню розгляду питання учні працюють у групах, розв’язуючи першу проблему.

Доповідач групи має так аргументувати свою відповідь: наслідки війни, припинення Німеччини, як великої держави, психологічний дискомфорт населення, протиріччя між демократичністю Веймарської республіки економічним занепадом могли стати причинами приходу до влади крайніх сил, але економічна стабілізація цьому запобігла.

Вчитель підбиває підсумок розгляду питання.

Питання уроку №3. Встановлення нацистської диктатури.

Вчитель повідомляє другу проблему, що мають розв’язати групи.

Причини встановлення нацистської диктатури

(слайд №11 презентації до уроку)

1. Економічна криза.

2. Соціальні суперечності.

3. Слабкість Веймарської республіки.

4. Невдоволення населення умовами Версальського миру.

Етапи встановлення нацистської диктатури

(слайд №12 презентації до уроку)

Серед ворогів Веймарської республіки вирізнялися чіткою організацією та дисциплінованістю націонал – соціалісти.

1. 1919р. – створення НСДАП, спочатку очолював робітник Дрекслер. Від назви партії фашистський рух в Німеччині отримав назву нацистського. В 20-ті роки фашисти ледь животіли. Зі вступом в партію А.Гітлера зростає популярність партії, прийнята програма партії «25 вимог».

2. 8-9 листопада 1923р. – “пивний путч”.

Час після невдалої спроби «пивного путчу» Гітлер використав для написання «Майн кампф» - ідейної основи фашизму.  

Питання до класу:чому нацисти зневажали демократичні інститути, і водночас використовували їх для захоплення влади?

В кінці 1929 року в Німеччині починається економічна криза, яка дала «друге дихання» нацистам:

а) розорення дрібних підприємців і торгівців  - соціальна база фашизму;

б) безробіття – 5млн.

3. Участь НСДАП у виборах:

                           - 1928р. – 2,6% голосів;

                           - 1930р. – 18,3% голосів;

                           - 1932р. – 37,4% голосів (14 млн. чоловік);

                           - 1932р. – 33,1% голосів.

1932 рік – президентські вибори. Лише за підтримки СДПН і центристів переміг Гінденбург.

В 1932 році вибори до рейхстагу. Велика перемога НСДАП – 37,4 % (14 млн. чол.). Основними суперниками нацистів на виборах були соц. – демократи і комуністи, які в разі об’єднання своїх зусиль могли б перешкодити перемозі нацистів. Був сформований уряд Папена, який не навів порядку в країні. Було зменшено заробітну плату, пенсії, допомогу пор безробіттю; підвищено податки.

Вчитель: що сприяло приходу фашистів до влади?

1. Підтримка монополій, що зацікавлені в політиці твердої руки.

2. Підтримка молоді (1/3 членів НСДАП до 30 років), декласованих елементів.

3. Тактика боротьби: напади штурмовиків та есесівців на мітинги суперників (оперетко вість переростала у справжні сутички). Це демонструвало слабкість влади, що не могла навести елементарний порядок.

4. Військові кола. Саме вони наприкінці кризи змусили Гінденбурга зробити Гітлера головою уряду. 30.01.1933 року Гітлера назначено рейхсканцлером.

2 серпня 1934 року після смерті Гінденбурга рейхстаг проголошує Гітлера фюрером німецької нації, а держава оголошувалася ІІІ Рейхом.

В країні встановилася фашистська диктатура.

По закінченню розгляду учні працюють у  групах; доповідає група №2, аргументуючи свій виступ таким чином: приходу фашистів могло б запобігти заключення союзу соціал – демократів і комуністів, більш уважне і свідоме ставлення панівних кіл до фашистської небезпеки, більш реалістична політика уряду фон Папена.

Вчитель підбиває підсумок розгляду питання.

Питання уроку №4. Адольф Гітлер: формування політика-диктатора.

(слайд №13 презентації до уроку)

По цьому питанню учні готували повідомлення (опереджувальне завдання учні готують заздалегідь): про формування поглядів Гітлера в дитинстві, юнацтві, дорослому житті, про містичні корені фашизму.

Розповіді учнів супроводжуються показом презентації:

1. (слайд №14-15 презентації до уроку) – роботи А.Гітлера .

2. (слайд №16 презентації до уроку) - Гітлер в часи І Світової, Книга Гітлера “Майн кампф”.

Працюючи по групах, аналізуючи повідомлення своїх товаришів і уточнення вчителя учні третьої групи роблять висновок, що  на формування особи Гітлера вплинули невдачі в дитинстві і юнацтві (особливо провал на вступі до Художньої Академії у Відні, життя в нічліжках, де він сприйняв грабіжницьку психологію), націоналістичні настрої, Перша світова війна, містицизм, що допомагав підтримувати слабкість його духу.

Питання уроку №5. Внутрішня політика нацистського режиму.

Вчитель: отже, Німеччина отримала свого вождя. А нацистська диктатура почала набувати своїх класичних особливих рис.

Внутрішня політика нацистського режиму

(слайд №17 презентації до уроку).

1. Назва держави – Третій Рейх (скасування Веймарської республіки і конституції).

2. Атрибути держави  (слайд №18 презентації до уроку).

(Червоний колір прапора означає рух, білий – чистоту нації, свастика – сторони світу, переможна місія арійської нації).

3. Репресивний апарат: (слайд №18 презентації до уроку).

                                                       - таємна поліція – гестапо (від німецького штаатполіцай – 1933р.);

                                                       - охоронні загони – СС (від німецького штуц штафер, які в 1925 році відокремилися від штурмовиків. Всередині СС була організація «Мертва голова» - охорона концтаборів. Очолював СС Гімлер);

                                                       - штурмові загони – СА (загальна кількість налічувала 500 тисяч чоловік. Очолював СА Герінг);

                                                       - служба безпеки – СД (Очолював Шелленберг).

4. Армія – вермахт (з 1935 року).

5. Військова розвідка – абвер.

Розправа над противниками

(слайд №19 презентації до уроку).

1. Перше до чого вдався Гітлер – це знищення опозиції (400 чоловік).

29 – 30 червня 1933 року  - «ніч довгих ножів». За одну ніч знищені всі опозиціонери, всі ті хто заважав Гітлеру. Сталін пізніше скаже: «От Гітлер молодчина! Ось так потрібно розправлятися з політичними противниками».      

2. Розправа з комуністами.

Гітлеру заважали комуністи, тому в березні 1933 року нацисти підпалюють рейхстаг і звинувачують в цьому комуністів. Хоча на суді вину комуністів за підпал рейхстагу довести не вдалося 10 тисяч комуністів посаджено до в’язниці , а КПН – заборонено.

3.  Політика проти євреїв ( 1%  від усього населення Німеччини).

 Голокост – геноцид проти єврейського народу.

До 1935 року видано 400 законів, направлених проти єврейського народу:

- позбавлення громадянства;

- заборона змішаних шлюбів;

- заборона євреям займати державні посади, викладати в школах, працювати юристами, лікарями;

- в їхніх паспортах ставили спеціальні позначки ( жінкам дописували ім’я Сара, а чоловікам – Ізраїль);

                                                       - репресії;

                                                       - виселення в гетто (спеціально відведені квартали і будинки, заборона з’являтися в громадських місцях, нашивали жовту чотирикутну зірку на одязі);

                                                       - концтабори (Бухенвальд, Дахау, Заксенхаузен…);

- 9-10 листопада 1938р. – “кришталева ніч” (розгром єврейських магазинів);

- примусова еміграція (Б.Брехт, А.Ейнштейн, Т. і Г. Манни, Л.Фейхтвангер та інші);

- жертвами Голокосту стали 6 млн. чоловік  (слайд №20 презентації до уроку).

Пропагандистська політика

(слайд №21 презентації до уроку).

   Особливу роль приділяли Міністерству пропаганди на чолі з Й. Геббельсом. Одна із перших акцій – спалення книг в Берліні та інших університетських центрах.

1. Створення нацистських організацій, членство в яких обов’язкове, під жорстким контролем держави:

   - дитячий фашистський рух (з 6 років);

   - “Гітлер-югенд” (з 14 років) – 8 млн. осіб;

   - Німецький Трудовий фронт – 23 млн. осіб.

2. Культ особи вождя.

3. Пропаганда “арійського походження ” німців.

4. Заборона діяльності всіх партій, крім нацистської.

5. Політика щодо сім’ї (державою заохочувалася народжуваність, багатодітним матерям вручалася офіційна відзнака  «Хрест Матері», золотий вручався за народження восьми дітей, срібний – шести, бронзовий – чотирьох). (слайд №22 презентації до уроку).

В 1936 році в Берліні відбулися Олімпійські ігри. Багато спортсменів бойкотували ігри. Ці ігри повинні були показати всім перевагу арійської раси. Але чорношкірий атлет Джессі Оуен виборов 4 медалі (слайд №23 презентації до уроку).

Економічна політика

(слайд № 24 презентації до уроку).

1. Державне регулювання економікою.

Відбулися разючі зміни в економіці: суть – нечуване досі державне регулювання господарського життя:

- будівництво загальнонаціональної мережі швидкісних автострад (зниження кількості безробітних, пожвавлення будівельної індустрії);

- 1934 рік – закон «Про органічну побудову німецької економіки» ( створено сім загальнодержавних груп підприємств основних галузей господарства (картелі). Їм надавалися пільгові державні замовлення: зростають прибутки монополії + арієзація економіки + націоналізація власності євреїв);

- 1936р. – 4-х річний план розвитку;

- мілітаризація економіки (збільшилися витрати бюджету на військові цілі з 620 млн. до 15 млрд. марок);

- карткова система, трудова повинність (дефіцит бюджету ® паперові гроші®щоб не допустити знецінення ® контроль над цінами і заплатою ® карткова система ® збільшення державного регулювання);

- 1933 р. закон «Про спадкове селянське господарство» (середні і великі господарства не підлягали розподілу між спадкоємцями, а передавались старшому синові (підтримка середняків);

- допомога малозабезпеченим (кампанія збирання коштів для малозабезпечених, пільгові круїзи по морю, виробництво дешевого автомобіля «Фольксвагена»;

- зменшення безробіття.

Цей комплекс заходів сприяв виходу з кризи та зменшенню безробіття. В 1935 році досягнуто до кризового рівня виробництва.

V. Підбиття підсумків діяльності учнів на уроці.

Вчитель підводить підсумки уроку, зазначаючи що сьогоднішня тема була важливою через те, що вона присвячена вивченню ключової країни Європи – Німеччини. Ми переконались, що небезпекою приходу крайніх сил до влади є економічна і політична нестабільність. Саме в цьому середовищі вільно почувають себе такі політичні діячі як Гітлер. Його політика задовольняла великий капітал, а також була привабливою для широких верств населення. Загалом німцям стало жити краще. Але це відбувалося через жорстокий контроль над економікою з боку держави, методом репресій, конфіскації майна, геноциду євреїв, переслідування і знищення опозиції. Держава встановила тотальний контроль над ідеологічною сферою, знищивши демократичні елементи в культурі, освіті, науці.

VІ. Закріплення.

Далі з метою закріплення вивченого учні відповідають на запитання.

Питання для закріплення

(слайд № 25 презентації до уроку).

1. В якому році фашисти прийшли до влади?

2. Хто був останнім президентом Веймарської республіки?

3. Як називалася Німеччина за часів Гітлера?

4. Що таке Голокост?

VІІ. Домашнє завдання.

§12 п.2, §. 18 п.1,п. 2 (підручник Полянського П.Б.).